- замучувати
- = замучити
(катуванням, тортурами доводити кого-н. до смерті, загибелі), закатовувати, закатувати, скатувати, замордовувати, замордувати, доконати; заморювати, заморити (голодом, роботою)
Словник синонімів української мови. 2014.
замучувати
Смотреть что такое "замучувати" в других словарях:
замучувати — ую, уєш, недок., заму/чити, у/чу, у/чиш, док., перех. 1) Катуванням, тортурами доводити кого небудь до смерті, загибелі. Замучити на смерть. 2) Знесилювати, доводити до виснаження, примушувати страждати когось … Український тлумачний словник
замучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
загризати — а/ю, а/єш, недок., загри/зти, зу/, зе/ш; мин. ч. загри/з, ла, ло; док., перех. і без додатка. 1) Гризучи, кусаючи, умертвляти, знищувати. 2) перен. Замучувати, набридати докорами, лайкою. 3) розм., рідко. Заїдати, закушувати чим небудь заїдене… … Український тлумачний словник
закатовувати — ую, уєш, недок., закатува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Замучувати до смерті тортурами … Український тлумачний словник
закльовувати — ую, уєш, недок., заклюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. 1) Б ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів). 2) кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому небудь.… … Український тлумачний словник
замордовувати — ую, уєш, недок., замордува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Мордуванням, тортурами доводити до загибелі, смерті; замучувати на смерть. || Доводити кого небудь до повної знемоги, примушувати страждати від чогось … Український тлумачний словник
замучити — див. замучувати … Український тлумачний словник
замучуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до замучувати … Український тлумачний словник
зацьковувати — ую, уєш, недок., зацькува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) ким. Переслідуючи, добувати звіра на полюванні за допомогою собак чи ловчих птахів. || Випускати собак або диких звірів, натравляючи на кого небудь, спонукаючи загризти. 2) перен., розм.… … Український тлумачний словник
вимотувати — вимотати 1) (мотаючи з чого н. / на щось, витягати звідкись), висотувати, висотати 2) (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), знесилювати, знесилити, ослаблювати, ослабити, змучувати, змучити, висушувати, висушити, замучувати, замучити,… … Словник синонімів української мови
